Ортодонтія та ортогнатична хірургія у верхній щелепі

Пацієнтка 19 років звернулася на консультацію з щелепно-лицевої хірургії для оцінки та лікування зубощелепної деформації з малоклюзією.

На першій консультації пацієнтку запитали про знання її проблеми, її очікування та можливості лікування. Враховуючи це, було оцінено, що найбільш задовільним і якісним лікуванням є проведення комбінованого лікування ортодонтією та ортогнатичною хірургією.

Пацієнтка була направлена на консультацію до ортодонта для початку фази лікування перед хірургією.

Діагноз

1. Екстраоральний аналіз:

• Широке обличчя.
• Нижня третина трохи більша за середню третину.
• Адекватна експозиція різців у спокої та усмішці.
• Відхилення верхньої середньої лінії вправо.
• Негативний вектор.
• Прямий профіль.
• Гіпоплазія верхньої щелепи.
• Нижня прогнатія.
• Адекватний контур щелепи.

2. Рентгенівський аналіз:

   2.1. Ортотомографія:

• Постійне зубне ряди.
• Адекватний об'єм кондилів з обох сторін без помітних морфологічних змін.
• Включений правий верхній canine і повна відсутність місця для його прорізування.
• Присутність розвиваючихся зубів мудрості.

   2.2. Бокова телерентгенографія черепа та цефалометричне креслення:

• Брахіфасіальний.
• Легка клас III кістки.
• Різці...

3. Інтраоральний аналіз:

• Відхилення верхньої середньої лінії вправо на 3,5 мм через верхню зубну причину (асиметрична верхня дуга внаслідок повної відсутності місця для прорізування правого верхнього canine).
• Перехресний прикус чотирьох верхніх різців.
• Виступ: -1 мм.
• Правий бік: клас I моляр і клас canine не оцінюється.
• Лівий бік: клас I моляр і canine.
• Надкус: 0 мм.

Дослідження іконографії: початкове дослідження

План лікування

У будь-якому випадку та під час розробки плану лікування після ретельної діагностики необхідно встановити цілі лікування для різних областей, які будуть підлягати впливу, що слугуватимуть як орієнтир для спілкування з пацієнтом та між різними фахівцями, а також як критичний елемент для оцінки отриманих результатів. Ці цілі є:

1. Облична естетика.
2. Стоматологічна естетика.
3. Функціональна оклюзія.
4. Періодонтальне здоров'я.
5. Стабільність.
6. Задоволення пацієнта.

На основі цього та прагнучи максимально наблизитися до ступеня виконання в кожній з вказаних областей, пацієнтці були представлені два варіанти лікування:

A) Варіант A:

• Видалення правого верхнього першого премоляра та подальше витягування включеного каніна до його місця в дузі, після чого видалення лівого верхнього першого премоляра з метою отримання симетрії в верхній дузі, центруючи верхню зубну середину з обличчям та нижньою зубною дугою та компенсуючи скелетний клас III.
• Потім буде проведена ортогнатична хірургія вперед для гармонізації обличної естетики пацієнтки та отримання належного ступеня виступу та перекриття, а також класу I для канін та повного двостороннього класу II для молярів.
• В останню чергу буде розпочато етап закріплення та завершення до виконання всіх цілей лікування на оклюзійному рівні.

Б) Варіант Б:

• Видалення включеного верхнього canine та верхнього лівого першого премоляра з метою отримання симетрії в верхній дузі, центруючи верхню зубну середину з обличчям та нижньою зубною серединою та компенсуючи скелетний клас III. У цьому випадку правий верхній премоляр залишиться як canine на користь більш передбачуваного підходу, а також значно коротшого часу лікування.
• Потім буде проведена ортогнатична хірургія для просування верхньої щелепи з метою гармонізації естетики обличчя пацієнтки та отримання належного ступеня виступу та перекриття, а також класу I canine та повного двостороннього класу II молярів.
• В останню чергу, буде розпочато фазу закріплення та завершення до виконання всіх цілей лікування на рівні оклюзії.
• Пацієнтка вирішила обрати варіант Б, головним чином через скорочення загального часу лікування.

Еволюція

1. Перед ортодонтичним лікуванням була проведена хірургічна екстракція включеного верхнього правого canine та включених нижніх третіх молярів.
2. Післяопераційний період пройшов без ускладнень, лікування ортодонтії розпочалося через чотири тижні, метою якого було:
3. Центрувати середні лінії.
4. Збільшити та надати форму аркадам, що відповідають щелепам.
5. Вирішити компенсації та адаптувати негативний виступ до хірургічного планування.
6. Закрити проміжки.

Передопераційний стан: Остаточне передопераційне дослідження після ортодонтії

Хірургія

Хірургія проводилася під загальним наркозом. Було виконано остеотомію Лефора I з просуванням і зниженням. Особливе значення для цієї пацієнтки мало не порушити динаміку губ і підставу носа, для чого було реконструйовано м'язовий комплекс навколо перегородки та передньої носової кістки.

Остеотомія була проведена без дисфункції крилоподібної, з просуванням і опусканням верхньої щелепи до шини без зусиль.

Остеотомії були жорстко зафіксовані пластинами у формі літери L, і після перевірки центрального положення були встановлені два еластики класу III, пацієнтка була екстубована в операційній.

Пацієнтка була виписана через 24 години з помірним набряком та запаленням і була направлена до ортодонта через 10 днів для завершення лікування.

Результати

Висновки

Ймовірно, це простий випадок з численними можливостями, які пропонує поєднання хірургії та ортодонтії.

Ключ до результату у цієї пацієнтки полягає у створенні зворотного виступу після екстракції правого включеного ікла та лівого першого премоляра, що також дозволяє центрувати середню лінію верхньої щелепи з обличчям і щелепою. Остеотомія Лефора I з просуванням і опусканням є простою, передбачуваною та стабільною операцією з мінімальною морбідністю та швидким відновленням. У поєднанні зі зміною оклюзії та косметики, пацієнтка потребує значного покращення в динаміці носового дихання та жування.

Порівняння передопераційного - фінального стану

Цезар Колменеро Руїз, Фе Серрано, Тереса Мартінес Ітурріага

Бібліографія

1. Генрі Дж, Кавамото, молодший. Спрощення остеотомії Лефора I у клініках пластичної хірургії. Жовтень 1989, с. 777-785.
2. Гарві М Розен. Максилярна гіпоплазія: Хірургічне лікування з остеотомією Лефора I. Журнал оральної та щелепно-лицевої хірургії 1998. Т. 62, с. 114-119.